ПІДПОМОШНИК, КА,
Підпомошник, ка, м.
1) Помощникъ. К. КР. 21.
2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають. К. ЧР. 198.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 176.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПІДПОМОЩНИЙ, А, Е. →← ПІДПОМОЖЕННЯ, НЯ,